ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИМ МОВАМ У МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖАХ

 The article under consideration reveals the main aspects of individual approach to language teaching. Graded tasks in listening comprehension, writing, reading and speaking help teachers to make studying of English more effective, interesting and meaningful.

На моє глибоке переконання, сучасна вища освіта покликана, передусім, надавати студентам глибокі та змістовні знання, випробовуючи нові форми й методи, особливо при вивченні іноземних мов. Безсумнівно, що в умовах доби технізації, завдання викладача – активізувати пізнавальну діяльність студентів, залучаючи сучасні педагогічні технології – інформаційні, в тому числі й комп’ютерні інновації та інтернет-ресурси.  Для того, щоб зацікавити студентів   та заохотити їх до вивчення іноземної мови, підготовка до кожного заняття з потребує кропіткої роботи викладача до постановки цілей заняття, вибору оптимальних форм і методів навчання, підготовки інформаційного матеріалу з метою розвитку творчого потенціалу студентів до участі в іншомовному спілкуванні.

Іноземна мова у медичному коледжі на старших курсах всіх спеціальностей професійно-спрямована і має інформативно-пізнавальну та тренувально-комунікативну направленість, що дає змогу проводити систематичну диференціацію кожної медичної теми з таких аспектів, як анатомічний, клінічний, фармацевтичний. Можливості викладача здійснювати комунікативно-орієнтований підхід у навчанні іноземної мови  та застосовувати інноваційні технології викладання допомагають різнорівневі завдання, що враховують попередню підготовку студентів, їх здібності, мотивацію.

При цьому велике значення має міжпредметна інтеграція, насамперед із клінічними дисциплінами, що успішно допомагає студентам опанувати теми на даному етапі. А це в свою чергу дає можливість застосовувати різнорівневі завдання з ширшим спектром обізнаності студентів з даних тем. Бо інколи можна зіткнутися з певними труднощами, викликаними не стільки тим, що студенти не можуть вільно оперувати мовним матеріалом при виконанні завдань особливо найвищого ІУ рівня, скільки тим, що вони не знають про що говорити, розгублюються у пошуку ідей, змісту матеріалу, а міжпредметна інтеграція уможливлює творче виконання завдань.

Викладання іноземних мов передбачає практичне освоєння студентами мовних навичок на рівні, достатньому для спілкування іноземною мовою з чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання і письмо) в стандартних ситуаціях.

В процесі виконання різнорівневих завдань під час проведення аудіювання вони націлюють студентів на сприйняття дій на вилучення повідомлення на слух, що відповідає комунікативній меті аудіювання, містять певні опори для керування увагою студента, діями для вилучення інформації, відповідають внутрішньому характеру діяльності студента, який сприймає мовленнєве повідомлення на слух.

Професійно-орієнтоване читання іноземною мовою є найпоширенішим способом іншомовної комунікації, а також найнеобхіднішим видом мовлення в професійній діяльності майбутніх медиків, бо їм працювати в умовах розширеної інтеграції, у зміненій структурі медичного обслуговування, при значному збільшенні видань спеціальної медичної літератури іноземними мовами, широкого впровадження новітнього лікувально-діагностичного устаткування з інструкціями іноземними мовами. Різнорівневі завдання при цьому можуть виступати об’єктом контролю уміння професійно- орієнтованого читання.

Роль письмової мови сьогодні зростає. Комп’ютеризація виробництва і обслуговування, підключення до міжнародних інформаційних систем потребує від випускників медичних закладів здійснювати письмове спілкування відповідно до міжнародних норм і стандартів, реферувати новітню наукову інформацію, що надходить.

Форми письмової комунікації в сучасному світі міняються (нові електронні способи доставки інформації включають електронну пошту, WEB-пошук, використання текстового редактора при підготовці матеріалів у письмовий файл); змінюється і роль викладача в зв’язку з набуттям студентами навичок читання за допомогою комп’ютерних технологій. Інтерактивні форми взаємного навчання і коли вони ще і різнорівневі у ході викладання іноземних мов, якщо і не приходять цілком на зміну, то характеризуються ростом своєї питомої ваги в навчальному процесі порівняно з аудиторними формами роботи.

При навчанні говорінню дуже важливо не зводити монологічне чи діалогічне повідомлення до добре завченої теми. Важливо дати студентам можливість мислити, оцінювати проблеми, щоб мова формувала думки. Тобто необхідно через різнорівневі завдання перенести акцент із різного виду вправ на активну діяльність студентів мислити.

Якщо пов’язувати ідеї з реальним життям, практикою, використовувати консультативно-координуючу функцію викладача, контролювати самоорганізацію і відповідальність студентів, їх самостійну роботу, то такий підхід до навчання сприяє реалізації принципу інтерактивності, комунікативному пошуковому характеру, щоб студент міг виявити ініціативу, творчий підхід.

Необхідність диференційованого підходу до навчання говорінню – очевидна, щоб можна було більше часу приділяти менш підготовленим студентам, не випускаючи з уваги більш підготовлених. Під «диференційованим підходом» до студентів розуміється «особливий підхід викладача до різноманітних груп студентів або окремих студентів, що полягає в організації навчальної роботи, відмінної за змістом, об’ємом, складністю, методами і прийомами. Таким чином, студентам, різним за рівнем підготовленості, пропонуються завдання, різні за змістом, ступенем складності і методом навчальної роботи».

Різнорівневі завдання відіграють і виховну роль, коли студенти намагаються піднятися вище за рівнем навчання, поглибити і розширити свою лінгвістичну компетенцію говоріння.

Застосування різнорівневих завдань повинно працювати на оволодіння студентами певного комплексу способів діяльності,що дозволяє їм розуміти ситуацію, досягати результатів в особистій та професійній діяльності, а саме: мовленнєвій, мовній, соціокультурній та загально навчальній компетенції.