[MY ENGLISH CLUB ]


О.В. ПЄТУХОВА

Черкаський медичний коледж

СПОСОБИ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ЛЕКСИКИ

За твердженнями лінгвістів, знання слів – це 80 % знання мови. В навчальному закладі, де іноземна мова не є профілюючою дисципліною, проблема вивчення лексики потребує нестандартного підходу. Застосування досвіду провідних фахівців з цього питання на практичному занятті полегшує та прискорює засвоєння студентами лексичного матеріалу, перетворює це завдання з рутинного й одноманітного на творче та динамічне.

Протягом останніх п’яти років викладачами іноземних мов застосовувалися методика читання Іллі Франка та техніка запам’ятовування П. Литвинова, яка базується на смисловій класифікації основних частин мови з подальшим розподілом їх на смислові групи, які, в свою чергу, діляться на блоки. Завдяки такому структуруванню можна відтворити весь словник напам’ять, використовуючи як опору смислову макроструктуру.

Класифікація лексики – лише перший крок до запам’ятовування. Наступний етап – це комплекс вправ під загальною назвою «нейробіка». Термін цей виник завдяки американському вченому-нейробіологу Лоренсу Кацу. Його принцип полягає в тому, що наш мозок постійно виявляє в навколишньому середовищі все нове, незнайоме, несподіване та забезпечує відповідну реакцію тіла. При цьому зростає кортикальна активність у більшості спеціалізованих мозкових зон, посилюється робота синаптичних сполучень, виробляється більше нейротрофінів, утворюються нові асоціативні зв’язки. Отже, слово чи словосполучення, яке потрібно запам’ятати, має викликати декілька асоціативних зв’язків: зорові (графічне зображення, форма), моторні (правопис), звукові та артикуляційні (розрізняти на слух та відтворити в мовленні) та смислові. Чим міцніша та складніша мережа асоціативних зв’язків, тим надійніше утримується інформація в нашій пам’яті. Ці вправи є легкими, цікавими та доступними.