[MY ENGLISH CLUB ]

С.Ф. Лисун

Черкаський медичний коледж

 

Сучасні аспекти викладання латинської мови

Актуальність обраної теми зумовлена реформуванням медичної галузі, зміною законодавства, що регламентує діяльність фармацевтичних установ і відповідно постійно зростаючими вимогами до кваліфікації медика та фармацевта, невід'ємною складовою якої є  професійна термінологічна грамотність. Отже, майбутні фахівці повинні мати високий рівень підготовки.

Греко-латинська терміносистема традиційно є лінгвістичною основою багатьох наук, зокрема, і медицини. Сучасні вимоги щодо підготовки спеціалістів у різних галузях передбачають глибоке знання та розуміння термінології обраної спеціальності, а у сфері медицини та фармації передбачають ще й оволодіння практичними навичками для роботи з міжнародними номенклатурами. Медик або фармацевт має коректно формулювати в усній або письмовій мовленнєвій діяльності спеціальну інформацію, використовуючи професійну мову у спілкуванні з колегами, особливо в наш час при зростанні ролі тандему "лікар-фармацевт" та клінічного провізора для забезпечення більш оптимального саме медикаментозного лікування. Володіння навиками роботи зі спеціальними термінами, крім того, допомагає краще розуміти спеціальну літературу, яка видається різними європейськими мовами, отже, розвивати професійну ерудицію.

Система медичних греко-латинських назв анатомічного, клінічного, фармацевтичного, профілактичного та інших напрямків налічує понад 500 тис. термінів. При неосмисленому вивченні медичної термінології неможливо оволодіти  тими поняттями, що використовуються у професійній діяльності та забезпечують необхідну грамотність спеціаліста. Лише обґрунтоване запам'ятовування термінів, виділення у них словотвірних морфем та розуміння їх значень дають можливість запам'ятовувати терміни, пояснювати значення навіть незнайомих слів, використовуючи знання основних терміноелементів та частотних словесних відрізків. Виходячи з того, що основу лексичного матеріалу становлять термінологічні одиниці, під якими розуміються власне терміни та номенклатурні найменування, які завжди співвіднесені зі спеціальними поняттями, а одним із специфічних принципів викладання латинської мови є понятійно-мовний, провідними аспектами у викладанні слід вважати репродуктивні, які забезпечують реалізацію одного з основних завдань навчання латинської мови – засвоєння, а найголовніше - відтворення термінологічних одиниць з метою їх подальшого використання у професійному мовленні. У процесі навчання латинської мови з метою використання її як базису для спеціальних дисциплін та з метою розширення кругозору майбутнього спеціаліста медика чи фармацевта найбільш результативним є класичний варіант використання граматико-перекладного методу, оскільки абсолютно неприродними були б діалоги латиною на сучасні теми, а читання і переклад медичних текстів, написання рецептів забезпечують оволодіння студентами клінічною, анатомо-гістологічною, фармакологічною, фармакогностичною та іншими спеціальними номенклатурами.

  Провідний принцип навчання орієнтований, звичайно, на студента. Найголовніше - показати прикладну роль використання знань, отриманих на заняттях з латинської мови, на предметах спеціального циклу та у майбутній практичній діяльності.

Список літератури:

1. http://vseuch.ru/zhivitelnaya-sila-myortvogo-yazyka/

2. http://www.slu.edu/colleges/AS/languages/classical/latin/tchmat/pedagogy/ulp-ea.html

3. http://www.repetitory.ru/art_rep%2019.htm