[MY ENGLISH CLUB ]
 

Гавриленко К. В.

Черкаський медичний коледж

 

РОБОТА З ТЕКСТОМ, ЩО ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ СУЧАСНОСТІ

 

При роботі з текстом зазвичай від студентів вимагається ретельне читання – воно завершується тільки після того, як студент зрозумів кожне слово. Звісно, є певна цінність в такому читанні, тому що воно дає можливість покращити словниковий запас і розуміння граматики, але такий підхід навряд чи зробить студентів кращими читачами, тому що такий марудний дослівний підхід не готує студентів до тих видів читання, з яким вони здебільшого зустрічаються в реальному житті. Щоб зробити студентів кращими читачами, викдадач може запропонувати різні більш корисні техніки читання іноземною мовою.

Для опанування техніки швидкого читання можна використовувати різні завдання, але всі вони поділяються на два типи:

  • Швидке читання, метою якого є озайомлення із загальним змістом уривка (skimming). Студенти отримують завдання знайти ключові тези, основні ідеї, загальну тему чи структуру.
  • Швидке читання, метою якого є пошук конкретної інформації у тексті (scanning). Читаючи розклад потягів, наприклад, студенти мають знайти відповідь на питання: "Коли відправляеться потяг до Києва?” У текстах можна шукати певні імена, адреси, факти, ціни, числа, дати і т.д.

Обидва типи швидкого читання не передбачають дослівного розуміння тексту – студенти опрацьовують текст шляхом оглядового чи вибіркового читання, шукаючи ключові слова або інформацію у цілому тексті.

Уроки читання у сучасній методиці плануються від великого до малого, від огляду до деталей. Ось приблизний маршрут, за яким можна планувати уроки, які передбачають роботу з текстом:

Дотекстовий етап – (1) студентів треба зацікавити темою, попередньо обговорити ключові теми, зосередитись на мовних одиницях, які блокують розуміння загального змісту;

(2) студенти також можуть зробити спроби передбачити зміст тексту, використовуючи ілюстрації, заголовки та ключові слова.

Робота з текстом – (3) студенти виконують завдання, що вимагають швидкого читання, - перевіряють, чи справдились їхні передбачення; підбирають найкращу назву для тексту з кількох можливих варіантів; розставляють ілюстрації до тексту у правильному порядку.

(4) Наступними можуть стати завдання, що спрямовані на пошук конкретних деталей у тексті.

(5) Потім ідуть завдання зосередженні на змісті, наприклад, відповіді на питання, використання інформації з тексту для заповнення бланку, обговорення питань, порівняння поглядів.

(6) Наступними стануть завдання, які вимагають більш детального розуміння тексту.

(7) Потім можна використати завдання на опрацювання окремих мовних одиниць, наприклад, лексичні або граматичні вправи, робота зі словником, пошук значення слів за контекстом.

Післятекстовий етап – (8) підсумкові завдання, такі як рольові ігри, дебати, письмове завдання (написання листа у відповідь), персоналізація ("Чи мали ви колись подібний досвід?”)

 

Список літератури:

  1. "Learning Teaching” by Jim Scrivener – Macmillan Books for Teachers, 2010;
  2. "The Practice of English Language Teaching” by Jeremy Harmer – Longman, 2012.