[MY ENGLISH CLUB ]

Л.А.РИБІЙ

                                                                                                                                                       Черкаський медичний коледж

Формування соціокультурної компетенції студентів

  Входження у світове суспільство, різноманітні процеси, які проходять у сферах політики, економіки, культури, зміна й міграція народів і мов визначають проблему міжкультурного спілкування, взаєморозуміння учасників спілкування, які належать до різних національностей.

Сьогодні знання й кваліфікація є пріоритетними цінностями в житті людини в умовах інформатизації суспільства. Для того, щоб випускники вищих медичних закладів могли вільно орієнтуватися щодо всіх аспектів розвитку обраної галузі у світовій практиці, необхідно добре володіти інформацією не тільки рідною мовою, але й іноземною. Недарма ХХІ століття ЮНЕСКО визначило століттям поліглотів.

Таким чином, основною метою роботи викладачів  циклової комісії іноземних мов є формування й розвиток комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння ними іноземними мовами.

Досягнення комунікативної компетенції неможливе без оволодіння певним обсягом культурної інформації, без ознайомлення студентів із культурою народу, мову якого вони вивчають. У зв’язку з цим, найважливішим компонентом комунікативної компетенції виступає соціокультурна компетенція.

Соціокультурна компетенція передбачає знайомство з національно-культурною специфікою мовленнєвої поведінки носіїв мови, з такими елементами соціокультурного контексту, як звичаї, правила, норми, соціальні умовності, ритуали, країнознавчі знання та інші.

Формування соціокультурної компетенції передбачає інтеграцію особистості в системі світової та національної культур. Вона формується в результаті використання відомостей з різних галузей знань. Тому закономірним є пошук взаємодії предмета «іноземна мова» не тільки з рідною мовою, історією, географією, медициною, а й з екологічним та естетичним вихованням.

Зв'язок іноземної мови із суміжними предметами є органічним доповненням процесу всебічного розвитку студентів. Усі міжпредметні зв’язки розширюють знання студентів, формують їх комунікативну компетенцію. При цьому залежно від мети, значення та способу використання, позамовний матеріал може мати інформаційний характер і сприяти всебічному розвитку студентів.

Психологи розглядають поняття «міжпредметні зв’язки» спираючись на специфіку свого предмета, дидактики і методисти визначають його як дидактичну умову або як принцип дидактики, фізіологи трактують поняття виходячи з фізіологічних процесів в організмі людини тощо.

Міжпредметні зв’язки – це загальнодидактичне  поняття, що має різний статус у дидактиці залежно від рівня вивчення навколишнього світу.

У педагогічній літературі є понад 30 визначень категорії «міжпредметні зв’язки», існують різні підходи до їх педагогічного оцінювання і різні класифікації. (таблиця)

Міжпредметні зв’язки є важливою умовою і результатом комплексного підходу в навчанні та вихованні студентів. Знання тільки свого предмета не дає можливості творчого навчання. Кожен справжній педагог, в якому б навчальному закладі він не працював,  добре знає, що від активності студентів у навчанні багато в чому залежить успіх практичного заняття, лекції, бесіди, виховної години чи будь-якого іншого виховного заходу. Завдяки застосуванню на практиці знань з інших галузей наук їхні навички конкретизуються, стають більш практичними. (таблиця)

Самостійна робота з міжпредметним матеріалом активізує пізнавальну і розумову діяльність студентів, заохочує до подальшої наукової діяльності, поглиблює інтерес не лише до мови, а й до інших предметів, орієнтує їх на вибір майбутньої спеціалізації. (таблиця)

Таким чином комунікативна компетенція студентів формується лише за умови всебічного їх розвитку, що досягається завдяки широкому, систематичному і цілеспрямованому застосуванню міжпредметних зв’язків.

Отже відповідно, соціокультурна компетенція являє собою сукупність фонових і країнознавчих знань, моделей мовленнєвої і немовленнєвої комунікативної поведінки, володіння певним соціокультурним мінімумом, а також уміннями і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування у діалозі культур. Іноземна мова на відміну від інших предметів розкриває перед студентами іншомовну культуру, інший стиль життя, дає змогу зрозуміти іншу ментальність.